Мотивація в НУШ-2

Педагогічний досвід

Формування позитивної мотивації
до вивчення англійської мови в учнів 1-2 класів НУШ

Номінація: «Нова українська школа: оновлення змісту викладання навчальних предметів»

Секція: «Іноземні мови»

• Косинська Марина Володимирівна, вчитель англійської мови, спеціаліст першої категорії, стаж роботи – 10 років;
• Пожидаєва Олена Геннадіївна, вчитель англійської мови, спеціаліст вищої категорії, стаж роботи – 20 років, власний сайт http://deg.at.ua/;
• Ременюк Ірина Дмитрівна, вчитель англійської мови, спеціаліст вищої категорії, старший вчитель, стаж роботи – 21 рік.

Запорізький багатопрофільний ліцей № 99 Запорізької міської ради Запорізької області

Будь-яке навчання пов’язане з емоціями
Платон

Англійська мова набуває дедалі більшого поширення у світі, тому важливою проблемою для педагогічної теорії та практики залишається питання урізноманітнення освітнього процесу, активізації пізнавальної діяльності учнів, розширення сфери їх інтересів та формування позитивної мотивації до навчання у концепції Нової української школи (НУШ). Мотивація має велике значення у навчанні іноземної мови. Основне завдання вчителя – своєчасно збудити, зберегти і підтримати її. Але для цього вчителю необхідно чітко бачити і розуміти можливі джерела мотивації. Найбільш ефективними методами формування мотивації є інтегровані уроки з використанням ігрових технологій, наочності, комп’ютерною підтримкою та залученням учнів до дослідницької, пошукової діяльності.

Зовсім ще недавно для багатьох учнів єдиним мотивом вивчення іноземної мови було отримання гарної оцінки. Змінилося життя - змінилося ставлення до предмету. Стала зрозуміла необхідність самостійного відкриття світу, принадність подорожей поза великих груп з перекладачем, також як і доцільність ведення спільного міжнародного бізнесу та користування Інтернетом. Знання іноземної мови стає обов’язковим компонентом професійної діяльності та забезпечує більш повноцінне та цікаве проведення дозвілля. Звідси і більш пильна увага до навчання мови в школі як з боку учнів, так і з боку їх батьків. Звідси й підвищення відповідальності вчителя за рівень знань що надаються.

У віці 6-7 років мети досягають більш успішно за умов ігрової мотивації. У роботу з дітками такого віку слід включати елементи новизни, несподіванки, зацікавленості, які б стимулювали інтерес до знань. Підтримувати її допомагають нетрадиційні уроки. Однією з головних характерних рис такого типу уроків повинна бути емоційна насиченість і наявність наочного матеріалу. Від технології, яку використовує педагог на своєму предметі залежить інтерес до предмету.

Як відзначає Н.В. Прибиловська [21], науковці виділяють такі методи мотивації:

• емоційні: 1 - заохочення, 2 - осуд, 3 - навчально-пізнавальна гра, 4 - створення яскравих наочно-образних уявлень, 5 - створення ситуації успіху, 6 - стимулююче оцінювання, 7 - вільний вибір завдання, 8 - задоволення, бажання бути значущою особистістю.
• пізнавальні: 1 - опора на життєвий досвід, 2 - пізнавальний інтерес, 3 - створення проблемної ситуації, 4 - спонукання до пошуку альтернативних рішень, 5 - виконання творчих завдань, 6 - «мозкова атака».
• вольові: 1 - пред’явлення навчальних вимог, 2 - інформування про обов’язкові результати навчання, 3 - формування відповідального ставлення до навчання, 4 - пізнавальні труднощі, 5 - самооцінка діяльності та корекція, 6 - рефлексія поведінки, 7 - прогнозування майбутньої діяльності.
• соціальні: 1 - розвиток бажання бути корисним, 2 - спонукання наслідувати сильній особистості, 3 - створення ситуації взаємодопомоги, 4 - пошук контактів і співпраці, 5 - зацікавленість в результатах колективної роботи, 6 - взаємоперевірка, 7 - рецензування.

Мотивація є пусковим механізмом будь-якої діяльності, а успіхи в ній, у свою чергу, збільшують мотивацію.

При роботі над формуванням навчальної мотивації в початковій школі, в першу чергу потрібно стимулювати інтерес дитини до навчання. Адже саме в цьому віці у молодшого школяра проявляється інтерес до навчання як до нової і незвичайної для них діяльності. Тому для вчителя так важливо не упустити цей момент, адже молодший школяр зацікавлений в тому, що пов’язано з вченням і зі школою. Однією з головних особливостей молодшого школяра є його повна довіра до вчителя.

Формуванню позитивної навчальної мотивації сприяють наступні передумови: допитливість і позитивне ставлення до навчання, яке безпосередньо залежить від роботи вчителя; а ігровий мотив залишається важливим протягом всього навчання в початковій школі.

Стосовно викладання іноземних мов поняття «емоційний інтелект» також представляє інтерес, оскільки багато його компонентів (емпатія, мотивація досягнення, саморегуляція, рефлексія та ін.) необхідні як для повноцінного розвитку емоційної сфери дитячої особистості, так і для успішного старту в формуванні іншомовної комунікативної компетенції молодших школярів [20].

Урок іноземної мови надає певні можливості розвитку емоційного інтелекту дітей. У контексті традиційної школи іноземна мова є одним з небагатьох предметів, в рамках якого можливе моделювання різних комунікативних ситуацій, що дозволяють учням уявити себе поза шкільними стінами та відпрацювати певні моделі поведінки у різних ситуаціях спілкування. Випереджальний розвиток емоційної сфери дітей покращує якість навчання іноземної мови в ранньому віці.

Багато педагогів сходяться на думці, що під час занять діти повинні сидіти не за партами, а в колі - на стільцях або на килимі. Форма кола, на думку І.А. Пазухіної, «створює відчуття цілісності, полегшує взаєморозуміння і взаємодію дітей» [18, С.5.].

Створення мотивації до вивчення іноземної мови і до спілкування неможливо без створення в класі атмосфери ентузіазму, оптимізму й віри дітей в свої здібності та можливості. А застосування ігрових завдань на уроках іноземної мови дозволяє поєднати успішне вивчення мови з формуванням і розвитком емоційного інтелекту школяра. Гра в свою чергу в значній мірі підвищує мотивацію дитини до вивчення іноземної мови.

Забезпечення емоційного комфорту учнів на уроці сприяє успішній реалізації завдань формування комунікативних умінь та мовленнєвої культури молодших школярів. Комунікативно-мовленнєві вміння необхідні для ефективного здійснення мовленнєвої діяльності в умовах міжособистісної взаємодії. Це можливо за умови використання таких форм навчання як ранкова зустріч, ігрова діяльність та нестандартні уроки.

Для формування позитивної мотивації до вивчення англійської мови в учнів 1-2 класів НУШ в Запорізькому багатопрофільному ліцеї №99 на даному етапі були обрані найбільш ефективні методи та прийоми, а саме:

Ранкова зустріч

У Державному стандарті початкової загальної освіти зазначено, що Нова українська школа закладає фундамент для успіху та самореалізації особистості, що є передумовою життєвого успіху дитини. Завдання сучасного українського вчителя полягає в тому, щоб виростити дітей активними, успішними, викликати у них почуття радощів й задоволення від школи, забезпечити успіх у навчанні. Діти мають розпочинати свій робочий день з позитивного налаштування на роботу. Провідну роль тут відіграють ранкові зустрічі.

Зустріч на початку дня учнів класу з вчителем НУШ це - ранкова зустріч. Ранкові зустрічі перед уроками іноземної мови необхідні для подолання страху перед невідомим та новим. Ми живемо в час, коли не знаємо, якою буде реальність, але важливими є дві незмінні речі: емоційний інтелект (наскільки учні готові до цих змін і як вони на них налаштовуються) і ментальна гнучкість (яким чином учні реагують на зміни). Потрібно пам’ятати, що діти в школах – зовсім інше покоління, яке буде жити в іншому світі. Відчуття безпеки, якої вистачає для того, аби ділитися важливими ідеями і досвідом, готовність допомагати друзям, піклування один про одного – це саме ті якості, що відтворюють зміст ранкової зустрічі НУШ. Настрій та враження, отримані під час ранкової зустрічі, зберігаються впродовж навчального дня.

Учні на даний час мають інформаційну перенасиченість різними технічними засобами, але їм дуже важко систематизувати свої знання. Тому проводячи на початку дня ранкову зустріч, учитель націлює дітей на конкретну тему, частково перевіряє рівень їх знань з даної теми та вирішує як буде проходити робота протягом дня. Це запланована, структурована зустріч, яка займає важливе місце в повсякденному розкладі діяльності класу, де панує атмосфера піклування та відповідальності. Педагоги визнають особливу роль ранкової зустрічі в житті дітей і присвячують 15–25 хвилин на початку дня, аби створити позитивну атмосферу в учнівському колективі на весь навчальний день у школі [15].

Сидячи в колі один проти одного, кожна дитина поважно вітається з іншими дітьми, ділиться власним досвідом з теми зі своїми друзями, які з повагою слухають її, ставлять свої запитання та коментують. Такі групові вправи спрямовані на розвиток академічних навичок, почуття команди та відчуття єдності. Ранкова зустріч закінчується обміном щоденними новинами та завданнями дня. Ранкові зустрічі дають учням змогу брати участь у групових обговореннях, розвивати уміння ефективного спілкування, пізнавати один одного, висловлювати власні думки, співпрацювати й поважати інших.

Основні компоненти ранкової зустрічі:

• Вітання. Учні разом із вчителем розміщуються в колі. Усі діти вітаються, і це забезпечує розуміння, що вони є важливими членами групи. Всі звертаються один до одного на ім’я, що допомагає створити атмосферу дружби та приналежності до групи. Вітання створює спокійний і розважливий настрій для наступного елементу зустрічі.
• Групове заняття. Розпочинається після спокійного обмірковування інформації. У класі створюється відчуття єдності, радості через виконання пісень, участі в іграх, коротких і швидких завданнях. Такі групові вправи, здебільшого, пов’язані з навчальною програмою чи темою, яка в цей час вивчається в класі.
• Обмін інформацією. Діти мають змогу дізнатися щось один про одного. Вони висловлюють свої думки й обмінюються ідеями (наскільки це можливо на іноземній мові). Обмін інформацією допомагає розвивати навички, які дають змогу навчатися впевнено говорити іноземною мовою й сприймати її на слух.
• Щоденні новини. Це пояснення письмового оголошення, яке налаштовує учнів на те, що має вивчатися впродовж дня, а також дає можливість обміркувати події та навчання попередніх днів. Щоденні новини можуть містити різноманітні завдання іноземною мовою (заповнення календаря, перегляд розкладу, створення графіка погоди й т.д.).

Ранкові зустрічі дають дітям змогу розвивати соціальні та навчальні навички, поєднуючи соціальний, емоційний та інтелектуальний розвиток кожного учня НУШ. Паралельно ранкові зустрічі сприяють розвитку доброти, емпатії та інклюзії, а також дають результати як у спільноті класу, так і поза його межами.

Повсякденні вправи, які практикуються під час проведення ранкової зустрічі, допомагають учням зблизитися зі своїми однолітками, навчитися співпрацювати з ними, поважати їх як особистостей.

Позитивний настрій й розвиток емоційного інтелекту учнів у класі створюється за рахунок: атмосфери довіри; відчуття приналежності до спільноти; участі в прийнятті рішень; доброти та заохочення з боку однолітків; вільного від критики ставлення вчителя; очікування конкретних результатів; справедливості та неупередженості.

Запровадження ранкової зустрічі не потребує багато матеріалів. Для проведення ранкової зустрічі потрібні визначений час, місце, килим або інше покриття на підлозі, а також стенд або класна дошка. Необхідні матеріали: фліп-чарт, дошка, великі аркуші паперу, якщо використовується фліп-чарт, а також яскраві кольорові маркери або крейда. Візуальний дисплей має бути доступним для того, щоб діти мали змогу писати. Вчитель заздалегідь готує всі ці матеріали.

Під час проведення ранкових зустрічей акцентується увага на розвиток групового ентузіазму, який має вплив на емоційний інтелект кожної дитини. Учні отримують задоволення від праці й спілкування один з одним, водночас створюючи відчуття спільноти. Вчителі постійно заохочують дітей сміятися; сприяють співпраці та груповому розв’язанню проблем; розширюють репертуар пісень і віршів на іноземній мові; підтримують навчальну діяльність; розвивають фізичну координацію, спритність і витривалість. Звичайно, ранкові зустрічі повинні бути спрямовані на формування ключових компетентностей молодших школярів НУШ.

Вчителі Нової української школи роблять все можливе, щоб заохотити дитину вчитися й позитивно мотивують її до вивчення іноземної мови. Диференційований підхід до кожного учня допомагає вчителеві згуртувати дитячий колектив. Ранкові зустрічі сприяють розвитку навичок спілкування іноземною мовою, логічного мислення молодших школярів, їхньої творчої уяви, самостійності, формуванню всебічно розвиненої особистості громадянина і патріота, здатного до інновацій.

Ігрова діяльність

Ні для кого не секрет, що кращій друг сучасної дитини - це комп’ютер або телевізор, а улюблене заняття - комп’ютерні ігри або перегляд мультфільмів. Діти стали менше спілкуватися не тільки з дорослими, але й один з одним. Сучасні діти стали менш чуйні до почуттів інших людей. Без емоцій і почуттів неможливо сприйняття навколишнього світу. Емоції і почуття спрямовують нашу увагу на важливі події, вони готують нас до певних дій і впливають на наш розумовий процес. Без емоційного усвідомлення, ми не в змозі повною мірою зрозуміти нашу власну мотивацію і потреби, а також ефективно спілкуватися з іншими людьми. Те, як ми себе відчуваємо, впливає на те, як ми думаємо і про що ми думаємо [16].

Маленькі діти часто знаходяться в «полоні емоцій», оскільки ще не можуть керувати своїми почуттями, що може призводити до імпульсивності поведінки, ускладненням в спілкуванні з однолітками і дорослими. Лише в міру особистісного розвитку в них поступово формується здатність усвідомлювати і контролювати переживання, розуміти емоційний стан інших людей, розвивається довільність поведінки, почуття стають більш стійкими і глибокими.

Здатність дитини пізнавати і контролювати свої емоції зростає. Але сама по собі емоційна сфера якісно не розвивається і її необхідно розвивати.

Вчені, що займаються вивченням «емоційного інтелекту» виділяють чотири його складові:

1. Самосвідомість - здатність визначити емоції за фізичним станом і думками, зовнішнім виглядом та поведінкою (образ «Я», розуміння «психологічного устрою» себе).
2. Самоконтроль - використання емоцій в розумовій діяльності (здатність впоратися зі своїми почуттями, бажаннями).
3. Соціальна чуйність - розуміння емоцій (вміння встановлювати контакти з різними людьми).
4. Управління відносинами - вміння використовувати інформацію, яку дають емоції, викликати емоції або усуватися від них залежно від їх інформативності або користі; керувати своїми і чужими емоціями (здатність до співпраці, уміння підтримувати, розвивати, зміцнювати контакти).

Людина постійно відчуває якісь емоції, які впливають на її поведінку та допомагають розуміти інших людей і саму себе. Як найлегше познайомити дітей з різними почуттями, допомогти розвинути емоційний інтелект? Звичайно ж, за допомогою ігор.

Гра - це головний вид діяльності дитини. Якщо розвиток відбувається через гру, то вона майже завжди проходить в позитивному ключі. А ось відсутність гри може нашкодити. Як тільки ігрова діяльність замінюється усілякими «серйозними» справами: вихованням, навчанням за партою, - коли все стає таким суворим, відповідальним, - у дитини виникає страх помилки, гнів перед негативним зворотнім зв’язком, починається процес придушення емоцій. Загалом, без використання гри сходить нанівець ефективність навчання і виховання, користь і задоволення від діяльності [1].

Чим же так приваблива ігрова діяльність?

Гра - це коли цікаво. Тому й не буває гри з примусу: поки дитина залучена, гра існує, втратить інтерес - гра згасне і почнеться нова.

Гра - для всіх і кожного. Добре, коли в гру може включитися будь-який предмет, інший дорослий, діти будь-якого віку. Це відкрита система, де всі відчувають себе в безпеці.

У грі завжди є право на помилку: можливість переграти той самий сценарій, спробувати ще раз, зіграти інакше, зіграти від імені іншого героя і т.ін. Це постійний пошук шляху, тому-то дитині й не страшно зробити щось не так.

Але у грі є правила. Є сценарій, зміст, які не дозволяють грі «розвалитися». Якщо правил немає зовсім, як немає мікроцілей і ідей, то це вже не цілком ігрова діяльність.

Знайомство з емоціями, як і гра, починається з першого дня життя.

Гра - найбільш доступний дитині і цікавий для нього спосіб переробки та вираження вражень, знань і емоцій. Гра - відображення життя. Тут все начебто жартома, але за цих обставин, які створюються уявою дитини, багато справжнього: дії граючих завжди реальні, їхні почуття, переживання справжні, щирі. Дитина знає, що лялька і кошеня - тільки іграшки, але любить їх як живих, розуміє, що вона не справжній пожежник або поліцейський, але відчуває себе відважним пожежником або сміливим поліцейським, які не бояться небезпеки, по-справжньому пишається своєю перемогою. Наслідування дорослим в грі пов’язано з роботою уяви. Дитина комбінує різні враження життя з особистим досвідом, а не копіює дійсність.

Кожна дитина розвивається у своєму темпі на який впливають спадковість, індивідуальний досвід спілкування, емоційні переживання, фактор навченості. Гра - універсальний засіб для розвитку всіх складових емоційного інтелекту.

Особливий внесок у вивчення гри в кінці 19 - початку 20 століття вніс видатний психолог П.Ф. Коптерев. Його дослідження особливо актуальні сьогодні, коли докорінно змінилося ставлення до гри в процесі навчання дітей. Автор відзначав, що в навчанні дитині надзвичайно важливо вміти зосереджувати свою увагу на різних предметах. «Цьому великому мистецтву вчить гра. Для досягнення цієї мети потрібно, щоб не було протилежності між грою і навчанням, щоб вчення не було чимось надзвичайно сухим і відразливим по суті й по формі».

На думку П.Ф. Коптерева, ігри повинні бути визнані істотною підмогою систематичного навчання; навчання й ігри не вороги - це друзі, яким сама природа вказала йти однією дорогою, підтримувати один одного.

У грі дитина починає себе відчувати членом колективу, справедливо оцінювати дії та вчинки своїх товаришів і свої власні.

Колективна гра є школою виховання почуттів молодших школярів. Моральні якості, сформовані в грі, впливають на поведінку дитини в житті, в той же час, навички, сформовані в процесі повсякденного спілкування дітей один з одним і з дорослими, отримують подальший розвиток у грі. Потрібен великий талант вихователя, щоб допомогти дітям організувати гру, яка спонукала б їх до гарних вчинків, викликала б найкращі почуття.

Розвиток емоційного інтелекту впливає на пізнавальні процеси, ефективність міжособистісної взаємодії, підвищує культуру спілкування, сприяє розвитку емпатичної поведінки і рефлексії, що обумовлює загальну успішність дитини в майбутньому [14; 17].

Тому головною метою розвитку EQ є:

• Формування у дітей емоційно-мотиваційних установок по відношенню до себе, оточуючих, однолітків і дорослих людей.
• Розвиток навичок, вмінь і досвіду, необхідних для адекватної поведінки в суспільстві, що сприяє найкращому розвитку особистості дитини та підготовки її до життя.

З мети випливають такі основні завдання:

• Надаючи дітям знання, виховувати в них такі моральні якості, як любов до близьких людей, прагнення піклуватися про них.
• Розвивати адекватну оціночну діяльність, спрямовану на аналіз, як власної поведінки, так і вчинків оточуючих.
• Виховувати інтерес до оточуючих людей, розвивати почуття розуміння і потреби в спілкуванні.
• Формувати у дітей уміння і навички практичного володіння виразними рухами - мімікою, жестами, пантомімікою.
• Розвивати самоконтроль щодо прояву свого емоційного стану в ході самостійної діяльності.
• Формувати у дітей здатність розпізнавати власні почуття і почуття інших людей, з метою навчитися керувати своїми емоціями і правильно будувати взаємовідносини.

Емоції та почуття, як й інші психічні процеси, проходять протягом дитинства складний шлях розвитку. Тому впродовж розвитку емоційності у дітей необхідно враховувати їх вікові особливості. Для забезпечення природної мотивації, з метою вивчення іноземної мови, важливим є застосування ігрової діяльності на уроці.

Нестандартні уроки

Основною організаційною формою навчання в школі був і залишається урок. Успішність уроку залежить від професіоналізму вчителя, його розуміння та виконання соціальних та педагогічних умов, які визначаються закономірностями та принципами навчання. Навчання англійської мови переслідує реалізацію практичних, виховних, освітніх, та розвиваючих завдань.

В початковій школі школярі не мають природної потреби і необхідності користуватися мовою, що вивчається в комунікативних цілях. Потреба може виникнути тільки за умови такої організації навчальної діяльності, яка здатна викликати високу мотивацію. Вона повинна забезпечити зацікавленість та активність учнів як на уроці, так і зберегти її у позаурочний час. Інтерес до предмета більшою мірою залежить від того, яка технологія навчання використовується вчителем.

У початковій школі важливо зацікавити учнів вивченням іноземної мови, викликати в них позитивне ставлення до предмета, вмотивовувати необхідність володіння іноземною мовою як засобом міжкультурного спілкування.

В сучасній школі відбувається постійний пошук нових форм і прийомів навчання, що дають можливість учням набувати певних умінь та навичок.

Однією з таких форм є нестандартні уроки.

Явище «нестандартний урок» виникло як своєрідна реакція масової педагогічної практики 70-х років 20-го сторіччя в зв’язку з тим, що учні почали втрачати інтерес до навчання. Немає однозначного ставлення до цього явища. Існують різні думки вчених щодо нестандартного уроку. Одні вважають його рішенням всіх проблем у навчанні, другі розглядають його як спосіб зацікавити учнів, треті зовсім його ігнорують. Так І.Я. Лернер вважає нестандартний урок творчім, М.І. Махмутов уроком продуктивного засвоєння, В.П. Безпалько уроком творчого застосовування знань та умінь. На думку О.Антипової, В.Паламарчук, Д.Рум’янцевої це урок, який викликає інтерес учнів і сприяє їхньому оптимальному розвитку і вихованню. Л.Лухтай вважає що нестандартний урок не має традиційних видів роботи. О.Митник наголошує, що такий урок можливий завдяки відсутності у педагогічній технології.

Нестандартний урок – це імпровізоване навчальне заняття, що має нетрадиційну структуру. При розробці таких уроків учитель не повинен дотримуватися чітких етапів навчального процесу традиційних методів та видів роботи. Сама назва уроку вже дає деяке уявлення про цілі, завдання та методику проведення таких занять.

Видів нетрадиційних уроків багато. Найпоширеніші серед них - урок-пресконференція, урок-аукціон, урок-ділова гра, урок-рольова гра, урок громадського огляду знань, урок-«суд», урок комунікативної спрямованості, урок-занурення, урок-діалог, урок-диспут, урок типу КВК, урок-змагання, урок-консультація, комп’ютерний урок, урок-консиліум, уроки з груповими формами роботи, урок-твір, урок-винахід, урок-формула, урок-залік, урок пошуку істини, урок, який ведуть учні, урок взаємного навчання учнів, урок-репортаж, урок-свято, урок-телепрограма, урок-портрет, урок творчості, урок-творчий звіт, театралізований урок, урок-сумнів, урок-конкурс, урок-подорож, урок-фантазія, урок-концерт, урок-екскурсія, інтегральний урок, ігри, урок-захист проектних робіт, урок-комп’ютерна презентація тощо.

Але не всі з цих видів уроків можуть використовуватися в початковій школі для вивчення іноземної мови. Для молодших школярів більше підходять такі як: урок-конкурс, урок-вікторина, урок-подорож, урок-гра, урок-проект, урок-свято, урок-екскурсія, урок-вистава. Урок-конкурс проводиться з читання віршів, співу пісень, розігрування сценок. Звичайно, потрібна ретельна підготовка учнів. Оцінюється якість виконання. Учні змагаються командами.

Під час проведення уроку-вікторини потрібна вміла підготовка учителя. Основа такого уроку - це запитання, на які мають відповісти учні чи команди. Усі запитання повинні бути цікавими і нестандартними.

Урок-подорож - це подорож в уяві, подумки, за допомогою власної формації. Учитель виступає в ролі ведучого, а учні-мандрівники. Такий урок сприяє розвитку уяви і фантазії, мови і мислення, інтересу до вивчення предмету. На такому уроці можна також використати комп’ютерні презентації.

Урок-гра залежить від конкретної мети уроку, його змісту, індивідуальних психологічних особливостей дітей та рівня їхнього розвитку. Можна проводити з одним учнем, групою або всіма учнями класу. Під час проведення ігор навіть у пасивних школярів підвищується інтерес до предмету, і вони хочуть вступити в гру. Рухливі ігри, нестандартні завдання запобігають перевтомленню що дуже важливо для молодших школярів, підвищують працездатність, сприяють фізичному розвитку. У процесі гри учні вчаться зосереджуватися, самостійно думати, розвивають увагу, спостережливість, кмітливість. Ігри на уроках розвивають пізнавальні інтереси школярів та логічне мислення.

Урок-проєкт спрямований на розвиток активного самостійного мислення школярів. ППід час таких уроків вони вчаться не просто запам’ятовувати і відтворювати знання, а вміти їх застосувати на практиці. Урок-проєкт - це індивідуальна та колективна відповідальність за виконання кожного завдання проєкту. На початковому рівні це можуть бути такі проєкти: «У зоопарку», «Моя улюблена страва», «Ляльковий театр» та інші. Тема проєкту повинна бути доступною, а роль вчителя полягає в виборі теми, підготовці учнів до роботи в наданні допомоги та консультуванні учнів протягом виконання проєкту.

Урок-свято розширює знання учнів про традиції і звичаї, які існують як в нашій країні, так і в англомовних країнах. Такі уроки виховують у школярів здібність до іншомовного спілкування. Вони можуть бути присвячені будь-якому державному або родинному святу.

Урок-екскурсія проводиться на початку вивчення теми, або в кінці як узагальнення вивченого. Учні вчаться представляти свою країну, місто іноземним гостям, знайомлять з культурою своєї країни та знайомляться з культурами інших країн.

Урок-вистава це ефективна й продуктивна форма навчання. Такі уроки сприяють розвитку навичок мовного спілкування та розкриттю їх творчих здібностей. Підготовка такого уроку вимагає не аби яких зусиль з боку як учителя, так і учнів, які повинні запам’ятовувати багато тексту, нової лексики, знайти час для репетицій.

Нестандартні уроки на початковому рівні стимулюють виконання творчих здібностей учнів, дають можливість вчителю враховувати індивідуальні особливості кожної дитини. Вони сприяють формуванню пізнавальних інтересів школярів, вмотивовують їх до вивчення англійської мови. Такі уроки подобаються дітям, тому що вони незвичайні. А вчитель має можливість побачити учнів з іншого боку, не обмежених рамками стандартного уроку. Вчитель під час таких уроків частіше виступає на правах співучасника.

Для формування позитивної мотивації до вивчення англійської мови в учнів 1-2 класів НУШ в Запорізькому багатопрофільному ліцеї №99 на даному етапі були обрані найбільш ефективні методи та прийоми, а саме:

• створення атмосфери навчання, у якій учень почуває себе комфортно і вільно;
• підвищення активності учнів за рахунок розвитку емоційної сфери;
• створення ситуацій, у яких вчитель не є центральною фігурою;
• активізація діяльності учня таким чином, щоб він відчував себе головною дійовою особою, яка активно й рівноправно взаємодіє з іншими учнями як учасниками комунікативного навчального процесу;
• застосування інтерактивних прийомів з метою переконання учнів, що вивчення й оволодіння іноземною мовою значною мірою пов'язано з його особистістю і інтересами;
• використання нестандартних уроків;
• проведення білінгвальних ранкових зустрічей;
• впровадження різноманітних форм роботи учнів на уроці: індивідуальних, групових, парних, колективних, які повною мірою стимулюють творчість;
• використання гри, яка є дуже сильним емоційним подразником, що знімає психологічні бар’єри, підвищує ініціативність й активність учнів, і як наслідок, стимулює позитивні емоції, впливає на кору головного мозку, сприяє появі, за рахунок задоволення й радості від процесу гри, стійкого інтересу та любові маленьких учнів до іноземної мови, що і є найважливішим завданням початкової ланки навчання;
• виконання проектних робіт.

Сьогодні особливої уваги набуває застосування емоційних прийомів навчання, тому на уроках в НУШ ми використовуємо:

• пряме включення (починаємо з головного, якщо діти знайомі з предметом розмови);
• несподіванка (яскравий образний приклад на початку заняття);
• елемент неформальності (обговорення власного досвіду);
• співпереживання (опис подій які пов’язують вчителя з учнями, змушують переживати);
• драматизація з метою ототожнення дитиною себе з дійовими особами та життєвими ситуаціями;
• гіпербола (вдавання до перебільшень для виявлення взаємозв’язків між подіями, процесами і поведінкою людей);
• апеляція до авторитету (посилання);
• «провокація» (розвиток критичного мислення);
• спонукання до прийняття рішення (вирішення проблем через зіставлення аргументів) [25, C.55].

Зміни у навчальному процесі Нової української школи потребують і нового педагогічного бачення. Вчитель має бути емоційно ефективним. Використання емоційної складової під час викладання англійської мови у 1-2 класах підвищує якість освітнього процесу та дає реальні результати.

Практична значущість досвіду полягає в тому, що позитивна мотивація сприяє ефективному оволодінню лексико-граматичними навичками та вільному використанню отриманих знань та вмінь у комунікативних ситуаціях. У процесі експериментальної перевірки було доведено, що використання запропонованих матеріалів дає такі результати:

• створення позитивного освітньо-виховного простору уроку англійської мови;
• задоволення вікових потреб дітей;
• створення оптимальних умов з урахуванням вікових та психологічних особливостей учнів;
• врахування індивідуальних особливостей та потреб дітей;
• зростання пізнавальної активності;
• сприяння психологічному розвантаженню учнів на уроці;
• створення передумов для мовленнєвого спілкування;
• забезпечення природної необхідності у багаторазовому повторенні мовного матеріалу;
• розвиток логічного мислення та почуття мови;
• тренування учнів у виборі ситуативного мовленнєвого варіанту;
• інтенсифікація навчання;
• звільнення від психологічних комплексів спілкування рівня «учень→вчитель».

Під час впровадження розглянутої моделі навчання, за умови правильного використання, формується позитивна мотивація до вивчення іноземної мови в учнів 1-2 класів НУШ й реалізуються такі навчальні цілі та завдання:

• підвищення мотивації учнів до вивчення іноземної мови й навчального предмета;
• створення психологічного клімату довіри між вчителем та учнями;
• розвиток уміння свідомо користуватися іноземною мовою для вирішення повсякденних завдань спілкування;
• створення атмосфери співробітництва – навчання із задоволенням.

Результативність впровадження досвіду

Забезпечення стійкої позитивної динаміки підвищення якості засвоєння іноземної мови на початковому етапі та підготовки до профільного навчання.

Використання ігрових і проектних технологій, ранкових зустрічей та нестандартних уроків англійської мови значно підвищує ефективність навчання, забезпечує розвиток емоційної сфери та творчої особистості, формування комунікативних компетенцій учнів, створює передумови для досягнення успіху в майбутньому.

Так під час гри учні вивчають англійську мову та відпочивають в один і той же час. Повторення якогось матеріалу, чогось забутого через ігри є набагато ефективнішим. Крім того гра вчить працювати в парі, в групі, в команді та розвиває мислення, пам’ять, уяву та інші психологічні функції, які необхідні при вивченні іноземної мови.

Вивчення іноземної мови неможливе без проектних технологій, які сприяють розвитку творчих здібностей учнів з урахуванням їх індивідуальних особливостей. Метод проектів в початковій школі це колективна робота. Через співпрацю учня з іншими учнями поліпшується мотивація навчання, зникає напруження, підвищується віра в успіх. Як результат проектної методики – це міцне та глибоке засвоєння знань, вміння працювати в групі, мотивація колективних досягнень.

Ранкові зустрічі створюють спокійний розважливий настрій на початку навчального дня у школі. Учні вчаться висловлювати свою думку, слухати інших. Обговорюючи певну тему ранкових зустрічей, учні обмінюються інформацією. Це допомогає розвивати навички впевнено говорити і слухати.

Нестандартні уроки виступають як один з методів посилення мотивації при вивченні англійської мови. Вони відрізняються від стандартних уроків тим, що проходять у незвичайній, нетрадиційній обстановці. Нестандартний урок стимулює пізнавальну діяльність, та ініціативу учнів. Такі уроки спрямовані на підвищення знань, працьовитості, потрібних у житті навичок і вмінь.

Науково-методичне значення дослідження

Використання позитивної мотивації сприятиме створенню партнерського комфортного освітньо-виховного простору на уроках іноземної мови, реалізуючи принцип дитиноцентризму в НУШ.

Репрезентація досвіду

Теоретичні основи та практичні поради щодо створення позитивної мотивації до вивчення англійської мови в учнів НУШ було презентовано та обговорено на засіданнях шкільної предметно-методичної кафедри вчителів іноземних мов у 2019 році, засіданнях творчої групи «Соціальний та ігровий простір».

В 2018/ 2019 навчальному році в рамках Тижня англійської мови провели конкурси “The ABC party” та “Funny English” з учнями 1–х класів. В 2019/2020 навчальному році учні 1-2 класів приймали участь у науковій виставці “Ми там, куди ми йдемо. Погляд у майбутнє”.

Протягом 2018/2019 та 2019/2020 Навчальних років прослухали, відвідали та прийняли участь у вебінарах, семінарах та тренінгах. Отримані теоретичні знання використовуємо на своїх уроках.

Навчально-методичні матеріали та рекомендації щодо впровадження досвіду:

1. Розробки ранкових зустрічей.
2. Електронні варіанти навчальних ігор для НУШ.
3. Розробки нестандартних уроків.

Теги: ЕМОЦІЙНИЙ ІНТЕЛЕКТ, МОТИВАЦІЯ, НУШ, ГРА, ЕФЕКТИВНІСТЬ НАВЧАННЯ, АНГЛІЙСЬКА МОВА, РАНКОВА ЗУСТРІЧ

Список літератури

Анотація перспективного педагогічного досвіду: http://deg.at.ua/index/motivacija_v_nush/0-39